Чорнобиль… біль, що не згасає…
Собіна С.А.
Чорнобиль… біль, що не згасає…
26 квітня 1986 року — день, який розірвав тишу ночі і змінив хід історії.
О 1:23 вибухнув 4-й енергоблок Чорнобильської АЕС.
В одну мить звичайна ніч перетворилася на трагедію світового масштабу.
Сьогодні, у Новомиколаївському ліцеї №2, ми зібралися разом, щоб вшанувати пам’ять героїв Чорнобиля — тих, хто першими прийняв на себе удар атомної біди.
Ми згадали про ліквідаторів, які ціною власного життя зупинили поширення радіації.
Про мешканців Прип’яті, які залишили рідні домівки назавжди.
Про дітей, які ніколи не повернулися на свої шкільні подвір’я…
Це не просто сторінка з підручника. Це — наш спільний біль і наша спільна пам’ять.
Бо Чорнобиль — не лише про минуле.
Це нагадування про ціну байдужості. Про силу самопожертви. Про людяність у найтемніші часи.
Під час заходу учні та вчителі вшанували хвилиною мовчання загиблих, переглянули документальні матеріали, поділилися враженнями.
Цей день назавжди залишиться в наших серцях. Бо ми пам’ятаємо.
